
За віконцем весна розквітала
Небо повнилось першим дощем.
Я стояв і нарізував сало
Величезним кухонним ножем
Ніж ходив у руках методично
І чомусь пригадалось мені
Безневинне таке й симпатичне
Ніжне тіло тієї свині
Пролетіло життя мов хвилина
Добрим словом ніхто не зігрів,
Що ти бачила, бідна скотина,
Лиш корито та засраний хлів.
І тоді, мов обрікши на муки,
Хтось встромив в твоє серце ножа
Ти збагнула, що люди тварюки,
І твоя відлетіла душа.
Ти далеко тепер, моя бджілко,
У своїм, у свинячім раю,
Я ж на кухні сиджу,
П'ю горілку
І тебе потихеньку жую.
Я не злодій, не кат, не злочинець.
В мене друзі, робота, сім'я,
Та який же я, бля, українець
Якщо сала не їстиму я.
(1969. Джим Моррисон. Неизданное)

И такое чудо -- Президент Украины

Отличная идея! Надеюсь, напуганные гонщики еще не раз задумаются, прежде чем превышать скорость на пешеходных переходах.
А это - то самое видео с регистратора в машине. Слышна волающая в салоне музыка - а-ля "все пох*ю, я шпарю!", скорее всего малолетние дебилы на папиной машине. Надеюсь, обосрались они порядно.


Рубрики
Облако тегов
Записи RSS
Комментарии RSS
Последние 50 записей
Назад
Назад
Пустота
Жизнь
Земля
Ветер « По умолчанию
Вода
Огонь
Свет 